Кожному з нас також варто подумати над питанням: «Чи не чужий Господь і для мене?» Що ми знаємо про Господа, на скільки ми любимо Його, чи чекаємо Його повернення? Особливі в дні приготування до свята народження Ісуса, ми як християни, маємо дійсно знати, на скільки близький нам той Іменинник, чи готові ми запросити його бути не просто чужинцем у нашому краї, перехожим, але запросити Його, щоб Він жив у нашому дому, щоб Він жив у нашому серці? Хто для нас є Ісус: чужинець, чи наш особистий Господь та Спаситель?
“О надії Ізраїлева, о Спасителю в часі недолі, нащо будеш Ти в Краї, як той чужаниця, й як той подорожній, що намета лише на ночліг розтягаї? Нащо будеш Ти, мов людина остовпіла, немов той силач, що не може спасти? Таж Ти в нашій середині, Господи, Ймення ж Твої на нас кличеться, не залишай нас!”
(Єр.14:8,9)
“Надежда Израиля, Спаситель его во время скорби! Для чего Ты – как чужой в этой земле, как прохожий, который зашел переночевать?”
(Иер.14:8)
